Картографічна проекція — математичний спосіб зображення земної кулі (еліпсоїда) на площині.
Для проектування кулястої поверхні на площину використовують допоміжні поверхні. За видом допоміжної картографічної поверхні проекції поділяють на циліндричні1 (допоміжною поверхнею є бічна поверхня циліндра), конічні2 (бічна поверхня конуса), азимутальні3(площина, яку називають картинною).
Також виділяють поліконічні,
За орієнтуванням допоміжної фігури проекції поділяють на
Виділяють чотири види спотворень на картах: довжин, площ, кутів і форм об’єктів. Для кожної проекції характерні свої спотворення.
Масштаб, зазначений на картах, дійсний тільки на лініях і в точках нульових спотворень. Він називається головним. У всіх інших частинах карти масштаб відрізняється від головного і називається частковим. Для його визначення потрібні спеціальні розрахунки.
Щоб визначити характер і величину спотворень на карті, треба порівняти градусну сітку карти й глобуса. На глобусі всі паралелі перебувають на однаковій відстані одна від одної, всі меридіани рівні між собою й перетинаються з паралелями під прямим кутом. Тому всі клітини градусної сітки між сусідніми паралелями мають однакові розміри й форму, а клітини між меридіанами розширюються й збільшуються від полюсів до екватора.
Для визначення величини спотворень також аналізують еліпси спотворень — еліпсоподібні фігури, утворені в результаті спотворення в певній проекції кіл, проведених на глобусі того самого масшта бу, що й карта. У рівнокутній проекції еліпси спотворень матимуть форму кола, величина якого збільшується залежно від відстані від точок та ліній нульових спотворень. У рівновеликій проекції еліпси спотворень матимуть форму еліпсів, площі яких однакові (довжина однієї осі збільшується, а другої — зменшується). У рівнопроміжній проекції еліпси спотворень матимуть форму еліпсів з однаковою довжиною однієї з осей.
Лінії, що з’єднують на карті точки з однаковою величиною спотворень, називають ізоколами.
- якщо відстані між паралелями однакові, то це свідчить про те, що не спотворюються відстані за меридіанами (рівнопроміжні за меридіанами);
- відстані не спотворюються за паралелями, якщо радіуси паралелей на карті відповідають радіусам паралелей на глобусі;
- не спотворюються площі, якщо клітини, створені меридіанами й паралелями біля екватора, є квадратами, а їхні діагоналі перетинаються під прямим кутом;
- спотворюються довжини за паралелями, якщо не спотворюються довжини за меридіанами;
спотворюються довжини за меридіанами, якщо не спотворюються довжини за паралелями.
Для проектування кулястої поверхні на площину використовують допоміжні поверхні. За видом допоміжної картографічної поверхні проекції поділяють на циліндричні1 (допоміжною поверхнею є бічна поверхня циліндра), конічні2 (бічна поверхня конуса), азимутальні3(площина, яку називають картинною).
- нормальні (у яких вісь циліндра або конуса збігається з віссю моделі Землі, а картинна площина перпендикулярна до неї), поперечні (у яких вісь циліндра або конуса перпендикулярна осі моделі Землі, а картинна площина або паралельна їй)
- косі, або скісні, де вісь допоміжної фігури перебуває у проміжному положенні між полюсом та екватором.
Виділяють чотири види спотворень на картах: довжин, площ, кутів і форм об’єктів. Для кожної проекції характерні свої спотворення.
За характером спотворень картографічні проекції поділяють на:
- рівнокутні, у яких зберігаються кути й форми об’єктів, але спотворюються довжини й площі;- рівновеликі, у яких зберігаються площі, але істотно змінені кути й форми об’єктів;
- довільні, при яких є спотворення довжин, площ і кутів, але вони розподіляються на карті рівномірно. Серед них особливо виділяють рівнопроміжні проекції, при яких немає спотворень довжин або по паралелях, або по меридіанах.
Лінії та точки нульових спотворень — лінії, уздовж яких, та точки, у яких немає спотворень, оскільки тут при проектуванні кулястої поверхні на площину допоміжна поверхня (циліндр, конус чи картинна площина) були дотичними до кулі.
Щоб визначити характер і величину спотворень на карті, треба порівняти градусну сітку карти й глобуса. На глобусі всі паралелі перебувають на однаковій відстані одна від одної, всі меридіани рівні між собою й перетинаються з паралелями під прямим кутом. Тому всі клітини градусної сітки між сусідніми паралелями мають однакові розміри й форму, а клітини між меридіанами розширюються й збільшуються від полюсів до екватора.
Для визначення величини спотворень також аналізують еліпси спотворень — еліпсоподібні фігури, утворені в результаті спотворення в певній проекції кіл, проведених на глобусі того самого масшта бу, що й карта. У рівнокутній проекції еліпси спотворень матимуть форму кола, величина якого збільшується залежно від відстані від точок та ліній нульових спотворень. У рівновеликій проекції еліпси спотворень матимуть форму еліпсів, площі яких однакові (довжина однієї осі збільшується, а другої — зменшується). У рівнопроміжній проекції еліпси спотворень матимуть форму еліпсів з однаковою довжиною однієї з осей.
Лінії, що з’єднують на карті точки з однаковою величиною спотворень, називають ізоколами.
Основні ознаки спотворень на карті:
- якщо відстані між паралелями однакові, то це свідчить про те, що не спотворюються відстані за меридіанами (рівнопроміжні за меридіанами);
- відстані не спотворюються за паралелями, якщо радіуси паралелей на карті відповідають радіусам паралелей на глобусі;
- не спотворюються площі, якщо клітини, створені меридіанами й паралелями біля екватора, є квадратами, а їхні діагоналі перетинаються під прямим кутом;
- спотворюються довжини за паралелями, якщо не спотворюються довжини за меридіанами;
спотворюються довжини за меридіанами, якщо не спотворюються довжини за паралелями.
Характер спотворень в основних групах картографічних проекцій
Картографічні проекції | Спотворення |
Рівнокутні | Зберігають кути, спотворюють площу й довжину ліній. |
Рівновеликі | Зберігають площі, спотворюють кути та форми. |
Рівнопроміжні | В одному напрямі мають постійний масштаб довжин, спотворення кутів та площ перебувають у рівновазі. |
Довільні | Спотворюють кути і площі. |
Циліндричні | Уздовж лінії екватора спотворення відсутні, а в міру наближення до полюсів - зростають |
Конічні | Спотворення відсутні уздовж паралелі дотику конуса й глобуса. |
Азимутальні | Спотворення відсутні в центральній частині карти. |
Відео: 500 років Меркатору
Немає коментарів:
Дописати коментар